КУРИЩЕ, ЩА,
Курище, ща, с.
1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен.
2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 329.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУРКА, КИ, →← КУРИШКА, КИ,